Вeльми тaлaнoвитий укрaїнський xoкeйний нaпaдник Oлeксій Миклуxa, якoму 25 листoпaдa випoвниться лишe 16 років, уже кілька тижнів як став словаком. Про це сповіщає словацьке видання Sport.sk.

Про талант Олексія свідчить статистика: виступаючи за клуб «Спішска Нова Веш U18», він з 82-ма очками (37 голів + 45 асистів) у 41-му матчі очолив список бомбардирів юніорського чемпіонату Словаччини-2017/2018. На старті ж нового сезону Олексій, виступаючи за австрійський «Зальцбурґ», набив у відкритому юніорському чемпіонаті Чехії 31-не очко в 17-ти поєдинках.

«Схоже, ми маємо з нетерпінням чекати найближчих років, — пише . — У Словаччині підростає унікальний хокеїст. Хоча його коріння сягають України, Олексій Миклуха вже кілька тижнів є словаком. Він начебто наділений великим хокейним талантом».

«Він винятковий, — каже Мартін Глінка, асистент тренера «Зальцбурґа U18″. Ми граємо в чеській молодшій екстралізі, де він забиває і віддає передачі постійно. Олексій — дуже хороший хлопець. Він працює терпеливо і важко. Він завжди робить те, що йому кажеш. Звичайно, то лише початок сезону. Щоб робити висновки, потрібно бодай півроку часу. Але поки все чудово».

«Він вибуховий, має хорошу техніку, і якісно катається, — характеризує підопічного Глінка. — Він добре читає гру, може кидати і завершити те, що потрібно кожному. Він не високий на зріст, але здатен прискорюватися з перших трьох кроків. Правда, Миклуха не дуже талановитий в контексті оборонних дій, він повинен працювати над цим компонентом».

Вельми допоміг Ян Лашак

До переїзду в Зальцбурґ Олексій гарно зарекомендував себе в клубі «Спішска Нова Вес», де його помітив колишній воротар збірної Словаччини Ян Лашак. У той час Миклуха ще не мав словацького паспорта.

«Я їздив по Словаччині і шукав надійних воротарів, — згадує Лашак. — Проте в «Спішска Нова Вес» Мартін Клемпа показав Олексія, натякаючи, що мова про унікального хокеїста. Він підказав мені ідею попіклуватися, щоб цей хлопець отримав громадянство Словаччини. Після того я поспілкувався з Олексієм та його батьком і вони обидва сказали мені, що будуть щасливі, якщо зможуть представляти Словаччину. Я почав працювати над цим, і через кілька місяців усе було зроблено. Дуже радий, тому що це було непросто. Але коли я спілкувався з Олексієм особисто, він мав дуже, дуже великий ентузіазм».

Хокеєм Олексій Миклуха почав займатися в Україні. За словами його батька Олександра, який є тренером з шорт-треку, на ковзани син став з двох років.

«Він розпочав навчання в Києві, — каже Олександр Миклуха. — Ранок присвячував фігурному катанню, а в другій половині дня займався зі мною і дружиною Наталею шорт-треком і ковзанярським спортом. Хокей тоді був лише опосередковано. Давав Олексієві палицю й він вовтузився з шайбою. Потім приєднався до місцевої київської команди «Крижинка», а пізніше перейшов у «Сокіл-Київ».

Перші кроки в Словаччині

У 2015 році Олександр Миклуха отримав пропозицію влаштувати сина в Словацькій лізі, пройти тренування і відбір у місцевому національному відборі. Поки Олексієва мама продовжувала готувати шорт-трекістів у Києві, тато разом із сином переїхали у Спішску Нову Вес. То був, можливо, найважчий період у їхньому житті.

«Олексієві було всього 12 років, — згадує Олександр Миклуха. — Мені доводилося виїжджати на два-три тижні зі Словаччини і весь цей час Олексій залишався сам. Тоді йому було дуже важко, він не знав, чи впорається з труднощами. Я теж боявся. Але батьки товаришів по команді на час моєї відсутності прихистили сина у себе. Тиждень був у одного, другий — в іншого, а потім у третій сім’ї. Це було дуже важко. Але я дуже вдячний їм. Упевнений, наодинці Олексій не зміг би впоратися».

«Це була така прикра ситуація, адже батько тренував у Спішскій Нові Вес шорт-трекістів, — розповідає тренер місцевої кадетської хокейної команди Ладислав Караффа, якому судилося стати першим тренером Олексія. — Я запитав його: «Ти маєш сина?» Він сказав так, і він грає в хокей. «Чого ви зволікаєте, приведіть його сюди», — кажу». Коли я побачив його, зрозумів, що то розумний хлопець, який знає, чого хоче. Хокею він віддавався сповна, але у школі також не мав проблем. Українець, у словацькій гімназії він був одним з найкращих учнів».

Диктант на одиницю

Хокейний стиль Миклухи словаки співставляють з майстерністю іншого талановитого нападника Мартіна Ревая, котрий у своїх 23 виступає за братиславський «Слован».

«З точки зору манери гри Олексій дуже подібний на Ревая, — каже Караффа. — На щастя, то не стосується його поведінки. Миклуха знає, чого хоче. Можливо, Олексій поки не достатньо міцний фізично, але він компенсує цю ваду своїм мисленням і бойовитістю. Він не уникає контактної боротьби. Цей хлопчик досягне дуже багато».

За винятковим талантом і статистикою Миклухи постійно слідкував представник Словацької федерації хокею Мирослав Фіндура, котрий неодноразово зустрічався з хлопцем під час його виступів у Весі. Він стверджує, що Олексій — дуже чесний і сумлінний гравець і людина одночасно.

«Цей хлопець інший, бо після кожного матчу він завжди йде в тренажерний зал, — каже Фіндура. — Він спокійний і працює над собою. Він, безумовно, має велике майбутнє. Він жодного разу не ставив зайвих питань. З нами він був завжди чесним».

Освіченість і цілеспрямованість хлопчика також підтверджені його оцінками в школі. Не секрет, що словацька мова — непроста. Але Олексій Миклуха відповідально працював не лише на льоду. «Він єдиний, хто завжди писав диктант на одиницю (найвищу оцінку — прим.)», — говорить Фіндура.

Той факт, що Олексій Міклуха не матиме проблем зі словацькою, також підтверджує Ян Лашак. «Він не є українцем взагалі, тому що він ідеально говорить на словацькій мові зі справжнім східним акцентом. Він просто наш», — сміється Ян.

Наші барани

Зауважимо, що чутки про можливе прийняття Миклухою громадянства Словаччини ходили вже давно. Проте відповідальні особи з української Федерації в купі з тренерськими штабами національних збірних ставилися до тих балачок легковажно. Або намагалися приховати правду.

Торік Олексій виступав за юніорську збірну України (гравці, не старші 2000 року народження) на Кубку чотирьох націй у Будапешті і навіть став одним з найкращих бомбардирів турніру. На переможному ж для нашої команди домашньому мундіалі в дивізіоні ІВ Миклухи не було. Офіційно – тому, що старші партнери за командою наразі сильніші.

А ось фрагмент з інтерв’ю наставника національної збірної Олександра Савицького журналу «Олімпійська арена» у червні поточного року.

- 16-річного Олексія Миклуху, який став найкращим бомбардиром юніорського чемпіонату Словаччини, включили до списку топ-проспектів НХЛ на 2021 рік. Але є одна деталь: за чутками, Олексій може прийняти словацьке громадянство.

- Стосовно громадянства інформації не маю, але пам’ятаю цього хлопця ще з часу, коли він розпочинав на київській «Крижинці». Вже тоді він виділявся з-поміж однолітків технікою, потім продовжив додавати, виступаючи за команди різних вікових груп «Сокола». Зрозуміло, що перехід у Словаччину пішов Олексієві на користь.

- Ви ще не розглядали Миклуху як потенційного кандидата до лав національної збірної?

- Поки ні.

Власне, вже можна й не поспішати. Чергового талановитого хлопця український хокей втратив безповоротно…

UA-Football